2018-2019- навчальний рік

21.02.2019 у КДНЗ я/с «Посмішка» Чернігівської селищної ради відбувся  районний семінар-практикум «Сучасні діти. Які вони? »

У семінарі взяли участь  15 вихователів з усього району. Керівник семінару–практикуму практичний психолог Семеніхіна Тетяна Петрівна ознайомила педагогів з теорією поколінь, поняттям «педагогіка розуміння»; з’ясували характерні риси сучасних дошкільників; визначили особливості поведінки сучасного вихователя під час взаємодії з дітьми; встановили зв’язок та творчу співпрацю між закладом дошкільної освіти і початковою школою та  форми здійснення наступності ДНЗ і школи: робота з дітьми; взаємодія з педагогами;

співпраця з батьками.

 Семінар-практикум став профілактичним релаксом під час якого педагоги навчилися більш розуміти сучасних дошкільників.                                              

Проводилася бесіда за круглим столом, де виступила вчитель початкових класів – Галич Валентина Василівна, та розкрила таке питання: «Нормативне і теоретично – методичне забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти».

Психолог школи Савченко Віталіна Олександрівна, в ігровій формі з педагогами легко та зрозуміло розібрали таке питання: «Завдання співпраці ДНЗ і школи на сучасному розвитку освітнього середовища».

Методист закладу Єременко Ірина Олександрівна підготувала презентації: «Оптимізація роботи дошкільного закладу з родинами в умовах сьогодення»; «Розвиток фізичного виховання в ДНЗ».

  Учасники семінару грали в гру «Цікаві факти з мого життя», під час якої

педагоги поринули в дитинство та поділилися своїми дитячими спогадами, ця вправа дала змогу учасникам більш розкритися та відчути себе комфортно, щоб виконати наступну вправу «Розв’яжи конфлікт». Під час цієї вправи учасники об’єднувалися у групи та розв’язували конфліктні ситуації, також розповідали, як діяти в тій чи іншій ситуації, та чого не можна робити педагогу в жодному разі. Тетяна Петрівна підвела учасників до висновку, що важливо правильно будувати діалог із дитиною.

Було розглянуто разом із учасниками семінару кілька виховательських позицій, де кожен мав змогу впізнати себе або своїх знайомих, та зробити висновки.

  Всі учасники семінару отримали задоволення від спілкування та спільної роботи.

2017-2018- навчальний рік

1. 24.10.2017 – в КДНЗ я/с «Посмішка»                                                                                                                                  Чернігівської селищної ради відбувся районний семінар – практикум «Кордони професійного життя».                                                                                                                                                                  У семінарі взяли участь  20 вихователів з усього району. Керівник семінару–практикуму практичний психолог Радченко Альона Павлівна.  Під час семінару-практикуму Альона Павлівна ознайомила педагогів  з поняттями «емоційне  та професійне вигорання», як розвивати почуття віри у власні сили, сформувала у педагогів почуття власної потрібності, важливості, незамінності. За допомогою кольоротерапії навчила отримувати  емоційний відпочинок, усвідомлювати свої проблеми і їх подолання, отримувати позитивні емоцій; ознайомила з методом психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів.                                                  Семінар-практикум став профілактичним релаксом під час якого педагоги навчилися знімати психоемоційне напруження, знервованість у процесі роботи, оволоділи техніками самоконтролю, самоорганізації.    З першої вправи «Давайте познайомимося» Альона Павлівна налаштувала педагогів на позитивний емоційний настрій,  всі учасники  повністю відкрилися і були готові до подальшої співпраці.  Під час вправи «Емоційний градусник» педагоги досліджували свій емоційний настрій і були готові  плідно працювати.  Вправа  «Моє професійне життя», дала змогу педагогам налаштувати їх на співпрацю та самоаналіз. Учасники семінару  грали в гру «Закінчіть речення» за інтерактивною формою «Робота в групах» . Метою цієї гри було створити умови для ефективної взаємодії учасників, визначення складових життєдіяльності людини. Діагностична вправа «Колесо життя» дала педагогам  змогу дізнатися як розвантажити духовну, інтелектуальну, емоційну, соціальну, професійну, особистісну, психологічну, та фізичну сфери життя для гармонійного відчуття дійсності.    Під час виконання графічного завдання «Кордони професійного життя» учасники семінару працювали у групах та разом розробляли рекомендації щодо збереження психологічного комфорту свого професійного життя.   Вирішували різні проблеми на наступній вправі «Проблема по колу», ця вправа навчила доброзичливості до колег, відчуття підтримки та піднятті самооцінки.                              Всі учасники семінару отримали задоволення від спілкування та спільної роботи.  Навчилися знімати психоемоційне напруження, знервованість у процесі роботи.  Практичний психолог Радченко Альона Павлівна підготувала методичні рекомендації : «Запобігання розвитку синдрому емоційного вигоряння», "Профілактика професійного вигорання»  «Поради з підвищення самоповаги».

2016-2017 навчальний рік

Корекційне заняття в інклюзивній групі

Хто ж він такий психолог?

Більшість батьків вважають, що слово «психолог» утворюється від слова «псих». Насправді  психолог від  грецького слова  «псюх»- душа, «логос» - вчення, наука.

З чого далі народжуються міфи...

Міф перший: «Я не хворий, щоб іти до психолога!».

Психолог не має медичної освіти. Він працює з людьми, проблеми яких носять тимчасовий характер і можуть бути ними подолані без втручання лікаря.

Міф другий: «Насправді психолог нічого не може, окрім того, щоб говорити розумні речі. Але допомогти він не зможе ».

Роль психолога не в тому, щоб вирішити проблему ЗА клієнта, а в тому, щоб клієнт САМ знайшов у собі сили йти цим шляхом. І дійшов би туди, куди він хоче.

Міф третій: «Психологи - це абсолютно особливі люди, які не мають своїх проблем. Якщо у психолога проблеми - то він поганий фахівець ».

Це не так. Психологи - нормальні люди, і у них бувають і проблемні ситуації і стреси. І в цьому випадку професіоналізм психолога полягає в умінні долати труднощі і вийти з них з новими знаннями.

Міф четвертий: "Якщо з дитиною в садку працює психолог, то син або дочка психічно не нормальні".

Психолог у садку працює з нормальними дітьми і їх індивідуальними особливостями, а не відхиленнями.

Міф п’ятий: "Психолог, психоневролог, невропатолог, дефектолог і нейропсихолог - це все одне і те ж. Тобто лікарі, які працюють з відхиленнями у психіці, з її дефектами"

На підставі цієї точки зору батьки вимагають від психолога в дитячому садку неможливого.

Більшість сучасних українців не можуть відокремити поняття "психолог", "психотерапевт" та "психіатр"...

Психолог - фахівець, що здобув психологічну освіту. Психологічна - це не медична освіта, і тому психолог (на відміну від психіатра) не має права виписувати ліки. Області застосування його знань - психологічне консультування здорових людей. 
У яких ситуаціях може допомогти психолог: при труднощах: у спілкуванні, в ухваленні рішень, у взаєминах. Психолог виступає певним дзеркалом, що дає людині можливість побачити своє життя, проблеми збоку. Застосувати все те, що може допомогти звести містки між собою і собою, собою і людьми, соціумом. 
Не треба думати, що психологи змінюють життя, ні – психолог довго слухає клієнта після чого допомагає знайти вихід з різних ситуацій. Шляхи вирішення проблем закладені в самій людині, необхідно лише допомогти усвідомити їх.

Хто такий клієнт психолога?

Клієнт — це психічно здорова людина, що має здатність розсудливо мислити, міркувати, відчувати і адекватно передавати свої думки і відчуття. 
Клієнт — людина, що має проблеми або утруднення в собі самому, або у відносинах з іншими, або в життєвій ситуації, що склалася. 
Клієнт — це людина, що визнає наявність проблеми або утруднення, і що ухвалила рішення міняти щось в собі самому (думки, погляди, способи дії) для досягнення бажаної мети. 
Клієнт — це людина, яка має бажання, час, сили і можливість приділити собі увагу на період консультативного процесу і на якийсь час між консультаціями.

Психотерапевт – фахівець (лікар або психолог), який надає допомогу найчастіше нефармакологічними методами. Спрощено кажучи, психотерапевт - людина, що опанувала один з напрямів психотерапії. Психотерапевти працюють як з психічно здоровими людьми, так і з людьми на межі здоров'я і захворювання (неврози, депресії...) Психотерапевт використовує визначені психотехніки, щоб допомогти клієнтові вирішити його проблему.                                                                                         

     Психіатр - це фахівець в області діагностики і лікування психічних розладів (захворювань). Використовує переважно медикаментозні методи лікування, але також і різні види психотерапії. Психіатр працює з людьми психічно хворими, такими, що мають серйозні відхилення в психіці.

Висновок:

У цій статті ви познайомилися з такими професіями, як психолог, психіатр, психотерапевт. Різниця між ними суттєва. Якщо у вашому житті або в житті вашої родини виникнуть ті чи інші труднощі, тепер ви знаєте, до кого з них необхідно звертатися.

 Коли потрібно звертатися до психолога?

Якщо проблема не розв’язується тривалий час.

Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але Вам все-таки потрібна допомога.

Якщо Вас щось тривожить у дитячій поведінці, але Ви не можете зрозуміти причину.

Якщо Вам здається, що малюк відстає в розвитку від своїх однолітків. Швидше за все, Вам це здається. Але краще розставити всі крапки над  і не мучити дитину порівнянням з іншими дітьми.

Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.

 Інклюзивна освіта

Інклюзія (від Inclusion - включення) - процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в дошкільному середовищі та  поза його межами.

При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості.

Інклюзія - це процес. Важливо зазначити, що інклюзія має розглядатись як постійний пошук ефективніших шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей. У цьому випадку відмінності розглядаються як позитивне  явище, яке стимулює навчання дітей та дорослих.

Інклюзія пов'язана з визначенням перешкод  та їх подоланням . Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.

Інклюзія передбачає присутність, участь та досягнення. В цьому контексті розглядається як надання можливості навчатися в навчальному закладі та пристосуватися.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Основні принципи та цінності

Інклюзивна освіта - цінності

Це визнання того, що всі діти можуть навчатися;

Це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;

Це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;

Це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;

Це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

Інклюзивна освіта базується на таких принципах

Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.

Кожна людина здатна відчувати і думати.

Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.

Адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки.

Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків.

Всі люди потребують підтримки і дружби ровесників.

Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини.

Визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов.

Залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів       та перших вчителів своїх дітей.

Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів.

Складність завдань повинна відповідати здібностям дитини.

Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної

освіти кожною дитиною.

Подолання потенційних бар'єрів в навчанні.

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб дітей, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Переваги інклюзивної освіти:

для дітей з особливими освітніми потребами:

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками.

для інших дітей:

Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

Діти вчаться співробітництву.

Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

для педагогів та фахівців:

Вихователі інклюзивних груп краще розуміють індивідуальні особливості дітей.

Вихователі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.